Протягом кількох останніх років мені довелося буквально полювати за препаратами справжньої мікоризи.
Як на зло, нічого доброго не вдавалося придбати ні в Україні, ні за кордоном. Те, що було в продажу - польські препарати, викликало сумнів і подив.
На літрових флаконах на етикетках красувалися чудові кущі троянд, а між ними величезні білі гриби, підосичники, маслюки. Виробник стверджував, що до складу входять спори мікоризних їстівних грибів, гарантував приріст урожаю, більшу декоративність, стійкість до хвороб і водночас поширення їстівних грибів на ділянці.
Для кожної культури був свій флакончик - окремо для винограду, для хвойних, квітів, троянд, для саду. Мимоволі напрошувалося запитання - якщо так легко в розарії виростити білі гриби, то чому вони досі такі дорогі?
Маркетологи мають рацію, коли стверджують, що людина насамперед купує очима (спочатку оцінює зовнішній вигляд товару, дає органолептичну оцінку і лише потім вмикається логіка та здоровий глузд). Помилувавшись гарними етикетками й трохи поміркувавши, мені вдалося утриматися від такої багатообіцяючої безглуздої покупки.
І ось одного разу, за рекомендацією свого знайомого, я отримала американську мікоризу «Myco Apply» на випробування. Уже за кілька днів мною були закладені перші оціночні досліди. Оскільки коло моїх інтересів, насамперед - квітникарство, то випробування й спостереження переважно були на квітах.
Що ж показали мої попередні випробування мікоризи?
1. Мікориза на пеларгоніях
На маточниках пеларгонії зональної на деяких стеблах спостерігалися темні плями. Ці плями поступово розросталися й спричиняли загибель стебел, а пізніше і всіх рослин. Було вибрано по кілька горщиків для контролю - (полив водою) та для досліду - (полив ендомікоризою фірми «Мікоепплай», США).
Рослини перебували в однакових умовах освітлення, обігріву, поливу та підживлень. Перші 3-4 тижні особливих відмінностей між контрольними й дослідними екземплярами не спостерігалося. Але поступово дослідні пеларгонії ставали дедалі пишнішими та яскравішими, темні плями на стеблах локалізувалися, і хвороба була ледь помітна. Контрольні рослини марніли й, як наслідок, загинули.
Потім серед маточників ми відібрали здорові екземпляри, не піддані обробці мікоризою (це другий контроль), та інші здорові рослини таких самих розмірів. Останні пролили розчином мікоризи. В обох випадках поливали через дірочки в субстраті, щоб мікориза швидше потрапила до коренів.
Крім маточників, мікоризу випробовували на живцях пеларгоній (Фото 2). Наприкінці травня всі 4 варіанти були висаджені у відкритий ґрунт на різних за освітленістю ділянках, але з аналогічним доглядом. В середині літа всі рослини обробили препаратом «Іонік-блум». Позитивна дія та післядія мікоризи чітко видна на фото 1, 2, 3.
2. Мікориза як стимулятор проростання насіння
Насіння дельфініуму культурного новозеландських гібридних сортів у період стратифікації, близько 14 днів, обробляли ендомікоризою. Спостерігалося збільшення схожості та енергії проростання на всіх видах субстратів.
Вирощування дельфініумів із насіння - це дуже копіткий процес, і домогтися доброго виходу розсади при вирощуванні в теплому режимі далеко не просто.
Цікаво, що подібні досліди моїх закордонних колег не призвели до добрих результатів, тому довелося поділитися деякими важливими деталями. Відмінності між сходами з інокульованого насіння та контрольними представлені на фото 4, 5.
3. Мікориза як стимулятор утворення коренів. Зміна функціонального стану коренів
Це продовження попереднього досліду. У варіантах, де застосовували мікоризу, спостерігалося просто дивовижне потужне наростання коренів (Фото 6, 7, 8).
У коренів перебудовувалася морфологічна й анатомічна структура. Особливо важливий факт, що змінюється функціональна характеристика кореневої системи. У союзі з мікоризою корені стають захоплювачами все нових об'ємів ґрунту, а функція живлення та водопостачання автоматично передаються мікоризі (Фото 9, 10, 11).
4. Вплив мікоризи на субстрат
Ще один сюрприз від мікоризи - це нові властивості субстрату. Після місячного вирощування пшениці, інокульованої мікоризою, на торф'яному субстраті ми були здивовані надзвичайно приємним ароматом і пористішою стійкою його структурою. У дослідному варіанті повністю були відсутні сапрофіти на поверхні, що опосередковано можна вважати також чудовою ознакою.
5. Підвищення стійкості до стресів
У досліді 1 і 3 спостерігався позитивний вплив мікоризи на стійкість рослин до сильної спеки. У країнах із м'яким кліматом при температурі вище 300C розсада дельфініумів сильно страждає, багато сіянців випадає (спостереження закордонних авторів).
Для подолання цієї проблеми ми кілька разів завчасно обробляли розсаду препаратом «Вимпел» та «Альга600». У липні, коли температура повітря була понад 40 °C, а розсада залишалася в прозорих горщиках, у контролі загинуло набагато більше сіянців, ніж у варіанті з мікоризою. Дослідні пеларгонії також вигідно відрізнялися від контролю потужнішим габітусом і пишним цвітінням, яскравим зеленим листям (Фото 2, 3).
Попередні результати випробувань, під час яких ми виявили багато цікавого й нового, були для нас справжнім сюрпризом. Нерідко доводилося інтуїтивно орієнтуватися в деталях дослідів, зважувати всі за і проти. Але наші старання, на щастя, були вельми вдалими, а деякі результати настільки захопливими й несподіваними, що потрібно було продовжити дослідження.
Мікориза «Мікоепплай» (MycoApply) - це феноменальне досягнення вчених і справжній прорив у науці та технологіях.
Рубіна Вікторія,
доцент Харківського
національного аграрного університету
Товари з цієї статті
Актуальні товари
Сподобалося? Розкажіть друзям:
Назад
