Посадка та догляд за жимолостю в Україні від А до Я

Жимолость - багаторічний кущ, плоди якого славляться численними цінними властивостями. Тому не дивно, що назву культура отримала від двох слів - "життя" та "молодість".

Рослина настільки невибаглива, що росте на присадибній ділянці, майже не потребуючи догляду. Річ у тім, що вона практично не має хвороб і шкідників. 

Біологічні особливості жимолості

Це найраніший ягідний кущ, плоди якого в середніх широтах достигають уже наприкінці травня. Плодоносити починає з третього року після садіння. Культура розвивається повільно й так само неспішно нарощує врожайність. 

У перші роки плодоношення ягоди залишаються дрібними. Але з кожним роком стають дедалі більшими. До 5-7 років плоди вже відповідають своєму стандарту.

Жимолость відзначається доброю зимостійкістю, не вимерзає навіть у сильні морози. Кущ гублять поворотні холоди. Тому в регіонах, де трапляються періодичні зимові потепління, культура страждає. За підвищення температури повітря до 2°C жимолость рушає в ріст, а під час похолодання бруньки, що прокинулися, вимерзають.

Жимолость - довговічна рослина, що сягає заввишки 1-1,5 м. Вона росте й плодоносить щонайменше 25-30 років.

Корисні властивості жимолості

Жимолость - не лише красива рослина, а й скарбниця корисних речовин. Здавна її використовують як лікувальний засіб. Основна цінність ягід - високий вміст селену, необхідного для профілактики багатьох захворювань. Також ягоди багаті на магній і містять велику кількість елементів і сполук, таких як:

• Вітаміни групи B.
• Залізо.
• Мідь.
• Калій.
• Йод.
• Цинк.
• Кальцій.
• Органічні кислоти.
• Фенольні сполуки.

У хімічному складі жимолості від 0,5 до 7% припадає на хлорогенову кислоту, яка вважається природним антибіотиком, а також виводить з організму канцерогени. Рослина містить і потужний антиоксидант лютеолін, що покращує вуглеводний обмін в організмі. Ця речовина має протизапальні властивості й виконує роль імуномодулятора.

Жимолость додають до раціону за таких проблем:

• Захворювання серцево-судинної системи.
• Атеросклероз.
• Гіпертонія.
• Анемія.
• Профілактика малярії та цинги.
• Захворювання печінки та жовчного міхура.
• Головний біль.
• Носові кровотечі.
• Для зниження температури під час гарячкових станів.
• Жіночі захворювання.
• Для відхаркування.
• Виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Сік ягід жимолості покращує зір і діяльність мозку, зменшує навантаження на кровоносні судини. Високий вміст пектинів та антоціанів чинить протиракову дію.

Як посадити та виростити жимолость в Україні

Для отримання рясних урожаїв жимолость саджають одразу 3-4 сортів. Так досягають доброго перехресного запилення. Досвідчені садівники стверджують, що культура непогано росте за легкого затінення, але найкраще кущі почуваються на відкритих сонячних ділянках.

Жимолость - один із перших ягідних кущів, який цвіте в саду.

Жимолость полюбляє вологі, поживні, добре удобрені ґрунти. Вона не переносить надмірного перезволоження, припиняє рости через вимокання коріння.

Рослину краще саджати восени. Приживається 80-85% саджанців, оскільки вони рано рушають у ріст. Тому якщо доводиться саджати навесні, роблять це якомога раніше, а саджанці мають бути із закритою кореневою системою, у контейнерах.

Рослини саджають за схемою 1х2 м у попередньо окультурений ґрунт. У яму вносять органічні добрива: 2 відра перегною/компосту або 300 г добрива Біобомба, склянку золи або добрива Exzol, усе ретельно перемішують. Саджанець заглиблюють на 3-4 см, рясно поливають і мульчують. Після садіння пагони вкорочують на 1/3.

Особливості вирощування жимолості в Україні

Вирощування жимолості - цікавий і нескладний процес. Якщо саджають навесні, то одразу після танення снігу, оскільки до кінця квітня рослина вже розпускає листя, зацвітає і зав’язує майбутній урожай.

Розміщувати насадження краще під захистом живоплоту або будівель, щоб уберегти їх від холодних вітрів. Ідеальні ґрунти - родючі суглинки. Якщо ґрунт супіщаний, вносять достатню кількість перегною.

Кущі не потребують особливого догляду. Лише за надмірного розростання вирізають найбільші гілки, які не пропускають сонячні промені.

Щоб зберігати вологу, у пристовбурному колі роблять товсту мульчувальну підстилку зі скошеної трави/сіна або купують готові мульчувальні круги з кокосового волокна.

Така мульча захистить від росту бур’янів. За сезон кілька разів додають як мульчу добре перепрілий гній. 

Упродовж вегетаційного сезону поверхнево за допомогою плоскорізів 2 рази розпушують ґрунт біля кущів і видаляють бур’яни. Не допускають пересушування верхнього шару ґрунту, регулярно поливають.

Хвороби та шкідники жимолості. Захист.

Жимолость хворіє вкрай рідко. Зрідка трапляються такі захворювання:

• Сіра гниль.
• Звичайний рак.
• Вірусна мозаїка.
• Гнилі.
• Сажисті гриби.

Із шкідників іноді з’являються акацієві ложнощитівки та листовійки.

За грибкових захворювань обрізають уражені пагони, обприскують препаратами, що містять мідь, - Блю Бордо, а також біофунгіцидами - "Фітоспорин", "Мікосан-В", "Триходермін" та ін.

Основні заходи захисту за будь-яких захворювань - своєчасне видалення засохлих пагонів та їх спалювання, а також вибракування хворих кущів. Проти комах-шкідників кущі обприскують препаратами "Актофіт" або "Натур Гард", видаляють уражені пагони.

Як розмножують жимолость

Як і всі кущі, жимолость легко розмножується вегетативними способами і навіть насінням. Використовують такі методи:

1. Зеленими та здерев’янілими живцями.
2. Поділом куща.
3. Відсадками.

Найпростіший і надійний спосіб - зеленими живцями. Їх заготовляють наприкінці цвітіння кущів і на початку зав’язування плодів. Цей час настає наприкінці травня - на початку червня. Зрілими вважаються пагони, які під час згинання ламаються з хрускотом.

Живець вирізають із середини вибраного пагона. Він має мати 3-4 міжвузля та бути завдовжки 7-12 см. У верхньому та середньому вузлі листкові пластинки обрізають наполовину.

Із нижнього вузла листя видаляють, залишаючи лише бруньки. Зріз нижньої частини живця під кутом 45° роблять гострим ножем. Верхній зріз прямий, на висоті 1,5 см над верхньою брунькою.

Живці вкорінюють у магазинному субстраті або ґрунтосуміші, приготовленій власноруч. Ящики накривають плівкою, щоб створити необхідну вологість. Температуру підтримують на рівні 20-25°C.

Із жимолості готують варення, компоти, протерті з цукром пюре, желе, соки та начинки для пирогів.

Жимолость - багаторічний кущ, плоди якого славляться численними цінними властивостями. Тому не дивно, що назву культура отримала від двох слів - "життя" та "молодість".

Рослина настільки невибаглива, що росте на присадибній ділянці, майже не потребуючи догляду. Річ у тім, що вона практично не має хвороб і шкідників. 

Біологічні особливості жимолості

Це найраніший ягідний кущ, плоди якого в середніх широтах достигають уже наприкінці травня. Плодоносити починає з третього року після садіння. Культура розвивається повільно й так само неспішно нарощує врожайність. 

У перші роки плодоношення ягоди залишаються дрібними. Але з кожним роком стають дедалі більшими. До 5-7 років плоди вже відповідають своєму стандарту.

Жимолость відзначається доброю зимостійкістю, не вимерзає навіть у сильні морози. Кущ гублять поворотні холоди. Тому в регіонах, де трапляються періодичні зимові потепління, культура страждає. За підвищення температури повітря до 2°C жимолость рушає в ріст, а під час похолодання бруньки, що прокинулися, вимерзають.

Жимолость - довговічна рослина, що сягає заввишки 1-1,5 м. Вона росте й плодоносить щонайменше 25-30 років.

Корисні властивості жимолості

Жимолость - не лише красива рослина, а й скарбниця корисних речовин. Здавна її використовують як лікувальний засіб. Основна цінність ягід - високий вміст селену, необхідного для профілактики багатьох захворювань. Також ягоди багаті на магній і містять велику кількість елементів і сполук, таких як:

• Вітаміни групи B.
• Залізо.
• Мідь.
• Калій.
• Йод.
• Цинк.
• Кальцій.
• Органічні кислоти.
• Фенольні сполуки.

У хімічному складі жимолості від 0,5 до 7% припадає на хлорогенову кислоту, яка вважається природним антибіотиком, а також виводить з організму канцерогени. Рослина містить і потужний антиоксидант лютеолін, що покращує вуглеводний обмін в організмі. Ця речовина має протизапальні властивості й виконує роль імуномодулятора.

Жимолость додають до раціону за таких проблем:

• Захворювання серцево-судинної системи.
• Атеросклероз.
• Гіпертонія.
• Анемія.
• Профілактика малярії та цинги.
• Захворювання печінки та жовчного міхура.
• Головний біль.
• Носові кровотечі.
• Для зниження температури під час гарячкових станів.
• Жіночі захворювання.
• Для відхаркування.
• Виразки шлунка та дванадцятипалої кишки.

Сік ягід жимолості покращує зір і діяльність мозку, зменшує навантаження на кровоносні судини. Високий вміст пектинів та антоціанів чинить протиракову дію.

Як посадити та виростити жимолость в Україні

Для отримання рясних урожаїв жимолость саджають одразу 3-4 сортів. Так досягають доброго перехресного запилення. Досвідчені садівники стверджують, що культура непогано росте за легкого затінення, але найкраще кущі почуваються на відкритих сонячних ділянках.

Жимолость - один із перших ягідних кущів, який цвіте в саду.

Жимолость полюбляє вологі, поживні, добре удобрені ґрунти. Вона не переносить надмірного перезволоження, припиняє рости через вимокання коріння.

Рослину краще саджати восени. Приживається 80-85% саджанців, оскільки вони рано рушають у ріст. Тому якщо доводиться саджати навесні, роблять це якомога раніше, а саджанці мають бути із закритою кореневою системою, у контейнерах.

Рослини саджають за схемою 1х2 м у попередньо окультурений ґрунт. У яму вносять органічні добрива: 2 відра перегною/компосту або 300 г добрива Біобомба, склянку золи або добрива Exzol, усе ретельно перемішують. Саджанець заглиблюють на 3-4 см, рясно поливають і мульчують. Після садіння пагони вкорочують на 1/3.

Особливості вирощування жимолості в Україні

Вирощування жимолості - цікавий і нескладний процес. Якщо саджають навесні, то одразу після танення снігу, оскільки до кінця квітня рослина вже розпускає листя, зацвітає і зав’язує майбутній урожай.

Розміщувати насадження краще під захистом живоплоту або будівель, щоб уберегти їх від холодних вітрів. Ідеальні ґрунти - родючі суглинки. Якщо ґрунт супіщаний, вносять достатню кількість перегною.

Кущі не потребують особливого догляду. Лише за надмірного розростання вирізають найбільші гілки, які не пропускають сонячні промені.

Щоб зберігати вологу, у пристовбурному колі роблять товсту мульчувальну підстилку зі скошеної трави/сіна або купують готові мульчувальні круги з кокосового волокна.

Така мульча захистить від росту бур’янів. За сезон кілька разів додають як мульчу добре перепрілий гній. 

Упродовж вегетаційного сезону поверхнево за допомогою плоскорізів 2 рази розпушують ґрунт біля кущів і видаляють бур’яни. Не допускають пересушування верхнього шару ґрунту, регулярно поливають.

Хвороби та шкідники жимолості. Захист.

Жимолость хворіє вкрай рідко. Зрідка трапляються такі захворювання:

• Сіра гниль.
• Звичайний рак.
• Вірусна мозаїка.
• Гнилі.
• Сажисті гриби.

Із шкідників іноді з’являються акацієві ложнощитівки та листовійки.

За грибкових захворювань обрізають уражені пагони, обприскують препаратами, що містять мідь, - Блю Бордо, а також біофунгіцидами - "Фітоспорин", "Мікосан-В", "Триходермін" та ін.

Основні заходи захисту за будь-яких захворювань - своєчасне видалення засохлих пагонів та їх спалювання, а також вибракування хворих кущів. Проти комах-шкідників кущі обприскують препаратами "Актофіт" або "Натур Гард", видаляють уражені пагони.

Як розмножують жимолость

Як і всі кущі, жимолость легко розмножується вегетативними способами і навіть насінням. Використовують такі методи:

1. Зеленими та здерев’янілими живцями.
2. Поділом куща.
3. Відсадками.

Найпростіший і надійний спосіб - зеленими живцями. Їх заготовляють наприкінці цвітіння кущів і на початку зав’язування плодів. Цей час настає наприкінці травня - на початку червня. Зрілими вважаються пагони, які під час згинання ламаються з хрускотом.

Живець вирізають із середини вибраного пагона. Він має мати 3-4 міжвузля та бути завдовжки 7-12 см. У верхньому та середньому вузлі листкові пластинки обрізають наполовину.

Із нижнього вузла листя видаляють, залишаючи лише бруньки. Зріз нижньої частини живця під кутом 45° роблять гострим ножем. Верхній зріз прямий, на висоті 1,5 см над верхньою брунькою.

Живці вкорінюють у магазинному субстраті або ґрунтосуміші, приготовленій власноруч. Ящики накривають плівкою, щоб створити необхідну вологість. Температуру підтримують на рівні 20-25°C.

Із жимолості готують варення, компоти, протерті з цукром пюре, желе, соки та начинки для пирогів.