Як виростити розсаду помідорів у домашніх умовах. Уникаємо основних помилок

Розсада томатів - історія помилок і гіркого досвіду 

Іноді мені здається, що немає нічого захопливішого й прекраснішого у світі, ніж вирощувати свої «рослинки». Хтось годинами може говорити про троянди, екзотичні рослини, а я - про помідори!

Вражає те, як із маленької насінини, вклавши в неї частинку своєї душі та турботи, можна виростити високу рослину з прекрасними плодами.

Помідори люблять усі, а ось вирощувати й доглядати за ними, підв'язувати, підживлювати, бути лікарем або «швидкою допомогою» - мабуть, готові не всі. І я їх розумію: стільки терпіння, часу, а головне - знань потрібно докласти. Ось і в мене не все одразу було так гладко:
 

• Не дотримувалися терміни посіву насіння.
• Якість самого насіння залишала бажати кращого.
• Ґрунт був неякісним.
• Не дотримувався температурний режим.
• Полив проводився неправильно, невдало обиралися освітлення та ємності для розсади.

Довелося вивчити багато інформації як із книжок, так і з інтернету, перейняти досвід відомих овочівників, та й знання наших предків стали в пригоді. 

Коли і як висівати насіння томатів на розсаду

Насіння на розсаду я висіваю з урахуванням часу від появи сходів до висаджування розсади в ґрунт. Іноді роблю поправку на погодні умови. Томати висаджую у відкритий ґрунт після 20 травня, коли мине загроза поворотних заморозків. Отже, висівати можна в середині березня, а скоростиглі - на початку квітня.

Коли визначено терміни посіву насіння, можна зайнятися і його підготовкою до посіву. Для цього я відбираю найбільше та здорове насіння. Іноді на ньому бувають чорні вкраплення - таке насіння непридатне. Це може бути ознакою грибкових або вірусних захворювань. Можна сіяти й сухим насінням, але щоб скоротити час проростання та бути впевненим у його якості, попередньо його слід замочити.

Існує багато способів замочування насіння: тала вода, зольний розчин, відвар цибулиння, настій алое, марганцевий розчин, а також біостимулятори. Я пробувала багато, але зупинила свій вибір на «біококтейлі»: «Екоберин»+«Здоровий сад»+НВ-101. 

Для його приготування в 0,5 л води розчиняю 1 краплю НВ-101, по одній гранулі кожного з препаратів і змочую отриманим розчином серветку, яку кладу в пластиковий контейнер. Зверху розкладаю насіння. Контейнер закриваю і ставлю в тепле темне місце до проростання насіння. Щойно наше насіння проклюнулося, можна висівати його в ґрунт.

Підготовка ґрунтосуміші - важлива запорука успіху

Розповім, як я готую ґрунт. Живу я недалеко від хвойного лісу і восени запасаюся лісовим ґрунтом. Додаю його до землі зі свого городу разом із компостом або біогумусом. І «на закуску» туди ж - курячий гранульований послід.

Це лише половина справи. Головне тепер - знезаразити ґрунт і водночас збагатити його поживними речовинами. Для цього я використовую ЕМ-препарати, зокрема «ЕМ-бокаші», а також «Фітоспорин». Ґрунтосуміш змішую з бокаші, зволожую водою з попередньо розчиненим у ній фітоспорином. Розкладаю в темні поліетиленові мішки, ретельно випускаю повітря і герметично закриваю. У такому вигляді залишаю в теплому місці на 2-3 тижні. Цю роботу проводжу в лютому.

Важливу роль відіграє і ємність для розсади. Для пророщування використовую касети та піддони. Насіння сію на відстані 2 см із міжряддями 3-4 см, на глибину 1 см, попередньо обробивши порошком мікоризи. Злегка ущільнюю ґрунт, зволожую його з пульверизатора, накриваю плівкою і ставлю в темне тепле місце до появи сходів. Потім плівку знімаю і ставлю молоді томати на світло.

Догляд

Моя розсада стоїть на підвіконнях, і щоб освітленість була максимально високою, я роблю зі шматка фольги для випікання світловідбивний екран. Щоб знизити температуру повітря, накриваю батарею махровим вологим рушником. Під ящики кладу товстий картон, щоб ґрунт не охолоджувався.

Полив розсади проводжу між рядками в міру висихання ґрунту, намагаючись залишати землю навколо стебел сухою. Це позбавить можливих проблем із чорною ніжкою, а також змусить рослину самостійно розвивати кореневу систему. Для профілактики чорної ніжки поверхневий шар ґрунту можна присипати піском, змішаним із деревною золою.

Для стимуляції розсади використовую біококтейль. Після появи 2-3 листочків розсаду пікірую в ємність об'ємом не менше 250-350 мл. Потрібно пам'ятати, що брати рослини слід лише за сім'ядольні листочки! 

Річ у тім, що дуже ніжне стебло рослини може отримати опіки від наших пальців, оскільки температура нашого тіла для нього занадто висока. Стеблом рослини проходять канали, якими рухається сік і живлення від коренів надходить до листя. Якщо канали притиснути, у цьому місці вони не відновлюються й утворюється закупорка. А отже, рослина отримуватиме менше живлення і ослабне в розвитку.

Розсаду пікірую з подальшим обов'язковим поливом. Далі полив проводжу в міру висихання ґрунту до середини ємності. Поки ґрунт зверху залишається вологим, поливати не рекомендується, щоб уникнути загнивання кореневої системи. Вода для поливу має бути відстояною, кімнатної температури.

Розсаду я не підживлюю. Якщо ґрунт поживний, у цьому немає потреби. Поки ваша розсада має темно-зелене листя і міцне стебло, краще не заважати рослині та не порушувати її розвиток. На цей рахунок є дуже гарна приказка: «Що не зламалося - не ремонтуй!». Надалі моя розсада не потребувала догляду, так само як і «швидкої допомоги» та лікарів. Дякую «Здоровому саду», Екоберину, НВ-101 та ЕМ-препаратам.

Коли висаджувати

Скоростиглі, ранні сорти томатів висаджую на початку квітня в парники на городі. Землю перед висаджуванням проливаю теплою водою з Фітоспорином. Дуги накриваю агроволокном, а зверху плівкою, щоб волога з плівки не потрапляла на розсаду. Із підвищенням температури повітря плівку на день знімаю, а на ніч накриваю від нічних заморозків. Так розсада загартовується і отримує більше світла. У травні пересаджую її на постійне місце в теплі грядки.

Зі своїх спостережень я зробила висновок, що не слід боятися висівати розсаду томатів у пізніші терміни. Необхідно враховувати, що природні умови, а саме збільшення світлового дня і тепло, прискорять розвиток розсади. Ці рослини не лише наздоженуть, а й випередять розсаду, висаджену наприкінці лютого або в березні.

Мій сумний досвід минулого з високорослими томатами, висадженими в лютому, показав усі «недоліки» ранніх посадок. А саме:

• Розсада витягнулася.
• Коренева система слабо розвивалася через холодний ґрунт.
• Листя було блідо-зеленим і тоненьким.

Якщо міжвузля витягнулися, це означає меншу кількість квіткових китиць, що призводить до втрати частини врожаю. Після висаджування в ґрунт розсада довго не приживалася, була ослабленою і уражалася хворобами. У результаті врожай було втрачено. Тому краще висаджувати маленьку, але міцну кремезну розсаду, яка розвиватиметься під сонцем і матиме більшу площу живлення. 

Підсумуймо вирощування розсади. Усе основне живлення для рослин ми закладаємо в ґрунтосуміш. Забезпечуємо належний температурний режим, помірний полив, максимальне освітлення та загартовування. Залишилася маленька, але дуже важлива деталь - це ваше бажання, терпіння, а головне - любов до того світлого, що називається життям. Даруйте життя і любов своїм «зеленим вихованцям», і вони обов'язково віддячать вам чудовим урожаєм!