Високоросла лохина у вашому саду. Чому знання агротехніки - 100% секрет успіху
На нашій дачній ділянці садова лохина росте й плодоносить уже понад 5 років. Моя перша спроба подружитися із садовою лохиною була невдалою. Пам’ятаю, купила два кущики на виставці, посадила ранньою весною, як і інші ягідні кущі. Усе літо доглядала, а до осені їх не стало.
Тепер я розумію, що ґрунт був недостатньо кислим і не захищеним. Ніжне, солодке коріння лохини, напевно, під’їли личинки хруща, тому кущики повільно згасли. Але бажання мати садову лохину не лише не згасло, а й змусило навчитися її вирощувати.
Я прочитала доступну на той час літературу про вирощування садової лохини, але запитань було більше, ніж відповідей. Недарма кажуть: «хто шукає, той завжди знайде». Я зустріла професійного консультанта з посадки та вирощування лохини в одному з розсадників Київської області, почала здобувати знання й поступово напрацьовувати досвід.
Нерозлучні друзі: лохина, кислий ґрунт і мікориза
Оскільки лохина, як і всі вересові культури, любить кислий ґрунт, потрібно прагнути його створити. Якщо ділянка розташована на торфовищі й там ростуть кінський щавель та мокриця, такий ґрунт зазвичай вважають кислим. Але найчастіше ці рослини ростуть на слабокислому ґрунті з pH 6,0-6,5, тоді як лохині потрібен кисліший ґрунт із pH 3,5-4,5.
На ділянках із pH понад 5,5 лохина не росте, листя має світло-зелене забарвлення, а рослини виглядають пригніченими. Причина - недостатнє засвоєння азоту. Передусім тому, що в таких умовах не працює мікориза на коренях лохини. Питання мікоризи варто висвітлити докладніше.
Особливість лохини в тому, що, на відміну від інших садових культур, на її коренях немає всмоктувальних волосків!
Їхню функцію виконує міцелій гриба, з яким корені рослини вступають у симбіоз, утворюючи мікоризу. Рихлий міцелій гриба своїми гіфами проникає в клітини кореня лохини, утворюючи там клубочки. Окремо одна від одної лохина й мікориза жити не можуть. Це взаємовигідний симбіоз.
Рослина постачає мікоризним грибам поживні речовини, зокрема вуглеводи й ферменти. Гриби розкладають у ґрунті органіку, добуваючи з неї мінеральні солі, засвоюваний азот, фосфор, мікроелементи та воду. Розчинені у воді поживні речовини спочатку надходять у гриб, а потім через нього - у рослину.
Завдяки приєднанню грибного міцелію до коренів лохини збільшується об’єм ґрунту, охоплений всмоктувальною поверхнею. Тому головне завдання під час підготовки ділянки й посадки лохини - створити найсприятливіші умови для мікоризи. Їй буде добре - лохина чудово ростиме й плодоноситиме.
Як підготувати ґрунт для посадки лохини
Розвиток мікоризоутворюючих грибів значною мірою залежить від умісту гумусу та водно-повітряного режиму ґрунту. Тому посадкові ями я заповнювала сумішшю верхового торфу, опаду з хвойного лісу, подрібненої соснової кори та піску.
Підготовлені ямки добре пролила водою. Коли вона ввібралася, на дно насипала подрібнену соснову кору, а решту компонентів приблизно в рівних частинах перемішала й заповнила ними ямки. Така пухкість дозволить кореням лохини заглиблюватися понад 40 см. Щоб кислий ґрунт не вимивався, а корені не контактували з ґрунтом іншої кислотності - нейтральним або лужним, - я ізолювала ямки зсередини.
Я використовувала пластикові ємності з-під туї без дна, старий високий тазик без дна, а коли ємності закінчилися, вистилала внутрішню поверхню ями щільною чорною поліетиленовою плівкою. Такий захист не лише зберігає потрібну кислотність, а й не дає личинкам хруща ласувати ніжним солодким корінням лохини. Після посадки кущі добре замульчувала подрібненою сосновою корою.
У ТІНІ САДИШ - ЯГІД НЕ ПОБАЧИШ!
Лохина на ділянці посаджена в різних місцях. Виявилося, що за однакового догляду один красивий кущ відмовився плодоносити: черешня, яка росла неподалік, розрослася й почала його затінювати. Отже, у затінених місцях лохина росте, але не плодоносить. Для формування врожаю їй потрібне хороше освітлення. Тому лохину необхідно висаджувати на добре освітленому сонцем місці.
ДІЄТА ДЛЯ ЛОХИНИ: КИСЛЕНЬКЕ Й ЖОДНОЇ ОРГАНІКИ
Щоб рослини стабільно радували врожаєм, потрібно правильно за ними доглядати й підтримувати кислотність у посадковій ямі на рівні pH 3,5-4,5, адже вона постійно підвищується через дощі, приплив вологи з нижніх шарів ґрунту та полив водопровідною або колодязною водою з pH понад 5,5.
Для підтримання кислотності раз на 10-15 днів із квітня до вересня кущі лохини потрібно поливати підкисленою водою. Використовують готовий підкислювач для лохини, лимонну кислоту (1 ст. л. на 10 л води), щавлеву кислоту (1 ст. л. на 10 л води), 9% оцтову кислоту (100 г на 10 л води) або яблучний оцет (100 г на 10 л води). Свої кущі я підкислюю різними препаратами, які є на дачі в потрібний момент, і стараюся робити це регулярно.
Високоросла лохина потребує підживлень, адже через нестачу живлення спочатку дрібнішають ягоди, жовтіє листя, а потім кущ перестає рости й плодоносити. У перший рік після посадки добрива лохині не потрібні. Поки саджанець не вкорениться й коренева система не запрацює на повну силу, рослина не зможе засвоювати живлення.
Внесені добрива вимиваються дощами або посилюють ріст бур’янів. Традиційні органічні добрива - гній, компост, курячий послід - призводять до загибелі рослини через велику кількість азоту та защелачування ґрунту. Комплексні добрива для лохини можна вносити через рік після посадки - навесні та влітку у 3 прийоми: під час розпускання бруньок - 50%, на початку травня - 30%, на початку червня - 20%.
Мені також подобається універсальне добриво - сидерати. Саме сидеральні культури насичують ґрунт органікою, дають кореням змогу заглиблюватися й краще накопичувати вологу.
Після збирання врожаю лохини я засіваю кущі вівсом, і до заморозків він встигає добре вирости. Це не лише чудове добриво, а й «тепла ковдра» на зиму. А яка краса: у пишній зелені вівса кущ із яскраво-червоним листям - очей не відірвати. За зиму овес укладається навколо куща, і навесні вже готова мульча.
Навесні додаю мульчу з подрібненої соснової кори. Шар мульчі допомагає позбутися бур’янів, покращує водно-повітряний і температурний режим верхнього шару ґрунту. Перепріла мульча є хорошим живленням пролонгованої дії.
СЕКРЕТ РЯСНОГО ПЛОДОНОШЕННЯ, АБО «СТРИЖЕМО Й ОМОЛОДЖУЄМО»
На молодих кущах формують скелетні гілки, здатні витримувати основне навантаження. Сухі та пошкоджені пагони видаляють протягом усього року до основи. Пагони віком понад 5 років обрізають до землі, щоб стимулювати ріст молодих пагонів. Також важливо проріджувати надто густу крону для рясного цвітіння та доброго достигання ягід.
Високоросла лохина - це не лише корисні й смачні ягоди, а й рослина, що прикрашає ділянку. Особливо ефектно вона виглядає восени, коли листя набуває різноманітних відтінків червоного.
З повагою,
Валентина Пащенко - прихильниця органічного землеробства
Актуальні товари
Сподобалося? Розкажіть друзям:
Назад
