Моє знайомство з імпортним насінням почалося давно. Ще в 2000 році. В 1999, коли з дружиною почали вирощувати овочі на продаж, виростили ранню капусту і помідори з базарної розсади. Огірки сіяли звичайні, ті, що рекомендували батьки - Паризький корнішон, Роднічок, Зозуля, Ніжинські, Кущові. Капуста - Дітмаршер фрюєр і іюньська. Помідори - Волгоградські, Ляна, Київські, Лагідні, Де барао. В перший рік урожай огірків і капусти отримали десь в середині липня, томати на пару тижнів пізніше. Капуста дуже швидко тріскалась, але її було не багато, десь близько 300 головок, тому швидко продали. Огірки плодоносили тижнів два, а помідори взагалі не продавали. Це був перший досвід, не було з чим порівнювати і результатами ми були задоволені. Та ще й заробили сотні три, тому вирішили, що овочі будуть нашим сімейним бізнесом.
Взимку я засів за журнали, літературу. Збудував першу теплицю площею 120 м2. З величезної кількості реклами звернув увагу на нову українську компанію «Наско», з асортименту якої і посіяли більшість сортів. Хоча були і звичайні, старі сорти. КапустаКазачок нас в перший же рік здивувала ранньостиглістю. Продавали ми її в кінці червня і покупці рідко вірили, що це місцева. Помідори якось не запам'ятались, особливим урожаєм не порадували. А от огірки сіяли не тільки українські, а й посіяли Аякс і Кріспіна голландської компанії "Нунемс". На ринок ціле літо возили огірки, був дуже великий урожай, в порівнянні з минулим роком. Бджолозапильний Аякс у відкритому грунті плодоносив з середини червня до середини серпня, а партенокарпік Кріспіна з кінця травня до вересня. Це при тому, що звичайні огірки, як і в минулому році відійшли за два тижні.
Капуста Казачок росла разом із базарною розсадою Дітмаршер фрюєр і Іюньською. Всю розсаду самі не змогли виростити, бо висаджували вже близько двох тисяч головок, а розсадного досвіду ще не було. Казачок виріс на три тижні раніше інших сортів, але дуже тріскався, потрібно було дуже швидко продавати.
Після вже більш професійного вирощування овочів і аналізу результатів прийшли до висновку, що для продажу потрібно купувати більш якісне, відповідно дорожче насіння і пробувати імпортні сорти всіх овочевих культур.
...Пройшло більше десяти років активного овочівництва. Був перехід до природніх методів землеробства. Було випробувано сотні різних сортів овочів української, російської, голландської, французької, японської і інших селекцій. На сьогодні вже є набір сортів і гібридів кожної культури, які найкраще ростуть в нашому господарстві. І що прикро, що майже по всіх культурах українська селекція безнадійно відстала.
Непогано росте українська цибуля всіх сортів, тільки купувати потрібно не сіянкою, а насінням. Але голландські салатні Кенді, Ексібішен, Стерлінг, Комета, Ред Барон значно перевершують за смаком будь-який наш сорт, навіть розхвалений Ялтинський солодкий. А Дайтона, Пандеро, Тамара, Хілтон гарного товарного вигляду, ідеально зберігаються і мають напівгострий смак.
З капустами може конкурувати компанія "Наско", але у них останніми роками з незрозумілих причин значно знизилась схожість і в результаті цього ціна виходить дорожче імпортного насіння. А при надранніх посівах пусті місця в касетах і ящиках, при досвітленні дуже дорого обходяться. Тому сіємо зараз із ранніх Пандіон, Етму, Парел.Пізня білокачанна Бригадир, Леннокс, Скіф, Агресор, Анкома, Амтрак - дуже гарно зберігається і доброго смаку. З пекінською Маноко ніколи не було проблем із цвітінням, при цьому дуже рання і смачна.
Дуже цікаво продавати імпортну редиску тим, хто ніколи такої не пробував. Прибігають наступного разу, дивуючись що така солодка, соковита, набагато смачніша, ніж звичайна, але часто грядка вже пуста. Редиска швидко закінчується. А покупці кожного року після продажу приблизно місяць ще запитують редиску. Для відкритого ґрунту найкраще підходять Сора, Рудольф, Джоллі - формує ідеальний коренеплід з маленькою ботвою, не боїться загущення. Після достигання до десяти днів зберігається в ґрунті, не стрілкуючись. І навіть коли йде в стрілку, не дуже тверда і підходить до споживання. В теплицях рано навесні найкраще ростуть, переносячи недостатнє освітлення, гібриди Дабел і Мондіал.
Огірки для відкритого ґрунту вирощували Спарта, Аякс, Гектор, Наташа, Надежда і багато інших. Абсолютно всі зарубіжні сорти стійкі до пероноспорозу, досить довго плодоносять у жару і холод. Часто плодоношення зупиняють перші заморозки восени. Але все це за умови досить високої природньої агротехніки. В теплицяx подобаються Барвіна, Афіна, Анжеліна, Бетіна. Дуже добре показали себе Кріспіна, Маша, Амур, Пасамонте. За смаком особливо відрізняються огірки компанії Нунемс. Спеціально для нашого ринку свої гібриди вони створювали на основі Ніжинського. Тому, коли спробували виростити справжній Ніжинський огірок від Івана Жовніра і порівняли з Анжеліною, то різниця в смаку була зовсім незначною, і мало хто з дегустаторів її помічав. Звісно ж саме Ніжинський був трішечки смачніший. Але урожайністьАнжеліни більша в десятки разів, коли за сезон з однієї рослини збирається в середньому до 200(!!!) плодів. А це 10 трьохлітрових банок консервованих огірків! І це досить застарілий гібрид, який вже знятий з виробництва.
То скільки родині потрібно садити огірків? Звичайно, для отримання такого врожаю потрібно досить суворо дотримуватись агротехніки, і декілька років жодної краплі «хімії». Стійкість до хвороб, період плодоношення, регенерація після захворювань - ці переваги виносять далеко вперед сучасні сорти і гібриди.
З українськими сортами томатів ситуація не така складна. Полюбляють народні селекціонери виводити нові сорти помідорів. Чого тільки вартує Тарасенко Феодосій Макарович, який жив в сусідньому селі! До цього часу його сорти є в колекціях багатьох томатоводів. Але тут зарубіжні компанії теж пропонують багато достойних сортів. Ще років десять назад вони орієнтувались на урожайність, стійкість до хвороб. І в цьому вони дійсно були лідерами, але смакові якості багатьох західних сортів значно поступалися вітчизняним. Але останніми роками з'являються гібриди з надзвичайно високими смаковими якостями.
Пінк Унікум - в 2012 році на зустрічі Клубів органічного землеробства зайняв перше місце за смаковими якостями. Багато років сіємо Президент - дуже смачний, урожайний гібрид. Деякі плоди на перших китицях досягають одного кілограма! У відкритому грунті першими мене здивували Тесті і Толстой. Майже кожен день йшли дощі в те літо, коли ми їх вперше висадили. Так вийшло, що ми їх не підв'язали, і цілі ліани лежали на землі. Фітофторою вони так і не захворіли, тому зібрали непоганий урожай дуже смачних помідорів.
Неможливо описати в одній статті всі культури зарубіжної селекції, які нас приводили в захват при першому вирощуванні. Але все в Ваших руках, робіть сортовипробування, експериментуйте, порівнюйте.
При багатьох достоїнствах є в імпортному насінні один недолік - обробка фунгіцидом. Замочувати таке насіння в будь-яких препаратах всі виробники категорично не рекомендують, тому що частково змиється фунгіцид і вони не зможуть гарантувати стійкість від хвороб. Але ми замочуємо в Емочках і Рівермі - нехай змивається. У нас свій захист - природня агротехніка.
Андрій Марченко, організатор Клубу органічного землеробства
