Каліфорнійський черв’як - перетворюємо кухонні відходи на сімейні доходи

Помічник із Каліфорнії. Навіщо вдома розводити черв’яків

Ми з дружиною та дітьми живемо в селі, займаємося органічним землеробством, робимо теплі грядки, на яких рано навесні вирощуємо зелень і овочі. Минулої весни вирішили придбати каліфорнійського черв’яка і черв’яка старателя. 

Цілі були важливими: виробляти власний якісний біогумус, розпушувати ґрунт на грядках, переробляти кухонні відходи, годувати рибу, яку розводимо у своїй водоймі. У далекоглядних планах - мати кормову базу для перепелів. 

Черв’яків ми взяли «сім’ю», близько 1000 штук. Мене одразу вразила їхня неймовірна активність, на відміну від місцевих побратимів. Зачерпнеш їх жменю, а вони буквально «вистрибують» із руки...

Як ми розмножуємо каліфорнійського черв’яка

Навколо будинку на вимощенні фундаменту в нас облаштовані теплі грядки. У них ми й поселили черв’яка. Теплі грядки закладаємо восени, наповнюючи органікою - бур’яном, листям, соломою; посипаємо золою для розкислення і проливаємо ЕМ-препаратами. Зверху пересипаємо землею для створення анаеробних умов розвитку мікроорганізмів.

За зиму органіка в теплій грядці розклалася, тому черв’яка ми заселили вже в готовий ферментований, прийнятний для нього субстрат. 

У черв’яків немає зубів, їжу вони всмоктують у ферментованому, м’якому, напіврозкладеному вигляді. Для їхнього годування в теплій грядці ми використали ферментовані в ЕМ-контейнері за допомогою Емочок-Бокаші кухонні відходи, які спочатку складали на краю грядки в одному місці. 

Потім, коли черв’яків стало більше і вони адаптувалися до їжі, та й просто не було часу, ми перестали готувати очищення. Почали просто висипати їх свіжими і зробили вже кілька купок, відокремивши ними огірки від баклажанів, а баклажани від редиски.

Субстрат із черв’яками обов’язково потрібно поливати не рідше одного разу на тиждень, а влітку - іще частіше. У всіх теплих грядках проклали стрічку крапельного поливу, тому вони поливаються автоматично. У ємність із водою зручно додавати біопрепарати, наприклад, Емочку.

Раз на 2-3 тижні проливаємо розчином харчової соди (чайна ложка на відро води), що корисно і для огірків у період вегетації, і для черв’яків, оскільки вони люблять кислотність pH 6.5 - 7,5. 

Можна також використовувати гашене вапно або попіл. Зверху грядки замульчовані на 10-15 см поверх стрічки крапельного поливу. Це захищає їх від потрапляння сонячних променів, поширення мошки та небажаних для черв’яка мух, які відкладають яйця, особливо якщо в субстраті є гній.

Щоб відібрати з грядки великого черв’яка або переселити його в інше місце, використовуємо пластиковий ящик з-під фруктів з отворами в днищі. Наповнюємо його тим самим субстратом, але підсолодженим мелясою - цукровою патокою або будь-яким солодким сиропом.

Через 2-3 години через отвори в днищі великий черв’як переповзає в ящик, оскільки любить солодке, а дрібний залишається в грядці. Таким чином потрібно контролювати, щоб не було перенаселення, відбираючи більших особин. Нормою вважається поголів’я 3-5 тисяч штук на 1 м². 

Цікаво було помітити, що фруктово-овочеві очищення кухонних відходів розкладаються швидше за загальну масу, тому черв’як вибірково виїдає те, що м’якше. І якщо кількість субстрату перевищує кількість черв’яків, він повзе далі до смачних і м’яких «хлібів».

Розведення у промислових масштабах

Спілкуючись із людьми, які вирощують черв’яка у виробничих масштабах, я дізнався про важливість рівномірно ферментованого та подрібненого субстрату для отримання якісного біогумусу. 

Зазвичай у велику шнекову бетономішалку завантажують: подрібнену солому, бур’ян, гній (свинячий, коров’ячий, кінський - обов’язково ферментований протягом 3-5 місяців; пташиний можна свіжий), ретельно перемішують і висипають у ємності для доферментації на 1-2 місяці. 

Далі запускають у нього потрібну кількість черв’яків, дотримуючись необхідної вологості, температури, кислотності та аерації.

У таких умовах черв’як переробляє субстрат дуже швидко, виробляючи однорідний якісний біогумус. Єдине, у чому каліфорнієць поступається місцевому черв’яку, - це те, що він погано зимує і боїться морозів. 

Місцевий черв’як ховається, заповзаючи глибше в ґрунт, а каліфорнієць не залишає на зиму поживного середовища, навіть якщо воно знаходиться на поверхні компостної купи. Тому на зиму купу утеплюють невеликим шаром гною (бажано кінського), що виділяє тепло. Зверху кладуть 0,5 м соломи і накривають плівкою.

Як підготувати черв’яка до зимівлі

Нашу теплу грядку я утеплив соломою, а зверху обклав пінопластом, обгорнутим плівкою. Зараз, коли вдарили морози і випало багато снігу, зверху засипав її ще й товстим шаром снігу.

Результати та рекомендації з особистого досвіду

Фактично за пів року каліфорнійський черв’як настільки розмножився, що ми не лише розселили його на кілька грядок, а й реалізовували в клубі. Цього року хочемо спробувати робити якісний, однорідний біогумус у пластикових бочках по 250 літрів, дотримуючись усіх необхідних умов для підготовки субстрату та утримання черв’яка.

І наостанок кілька рекомендацій: 

• Купуючи черв’яка, необхідно звернути увагу на наявність середнього, великого і маленького черв’яка, а також коконів. 
• Не рекомендується перемішувати придбаний разом із черв’яками субстрат із новою для них їжею - її потрібно лише укладати зверху. 
• Черв’як має звикнути до зміни харчування. 
• І головне - температурний режим не вище 30⁰С, оптимально 20-25⁰С, а вологість 70-80%.

Також існують шкідники - кроти та миші, а оскільки каліфорнієць збивається в купу в місці оптимального для нього живлення, кріт легко може з’їсти більшу частину черв’яків із грядки. 

Від кротів на дно компостної купи укладають металеву, скловолоконну сітку, пластикові пляшки або встановлюють ультразвуковий відлякувач.

Бажаю вам великих і здорових урожаїв!