Оленка волохата ще не так давно взагалі не була відома нашим садівникам, оскільки мешкала виключно в степових районах Азії.
Однак глобальне потепління, посилення сонячної активності та зміна клімату дозволили шкідникові переселитися в північні райони. І ось останніми роками ця ненажерлива комаха випробовує терпіння українських садівників, які називають її «Оленка волохата».
Хто така оленка волохата
Бронзівка, або оленка волохата (Epicometis hirta Poda) - вельми небезпечна комаха, квітоїд. Вона виїдає маточки й тичинки на плодових деревах, чагарниках, спустошує квітники з декоративними рослинами. При цьому чекати на врожай не доводиться.
Бронзівка використовує для живлення не лише квітки, а й листя та стебла рослин, стаючи справжнім лихом.
Шкідника відносять до класу травневих хрущів. Проте його личинки не живляться корінням дерев і ягідників, як решта представників цього класу.
Комаха має досить жахливий вигляд. Довжина тіла до 1,5 см, крила матові чорні з білими або жовтуватими смужками чи плямами на надкрилах. Малюнок мінливий. Особливість шкідника - в його опушеності чорними волосками та в неприємному запаху. У пошуках їжі він перелітає з місця на місце.
Її часто плутають із личинкою травневого хруща, але жорсткі довгі чорні волоски, що густо ростуть по всьому тілу, стали відмінною ознакою. У травневого хруща таких волосків немає, до того ж личинки оленки набагато менші.
Зимувати бронзівка йде в стадії дорослої особини на глибину до 40 см. Період спокою триває до 9 місяців. Дорослі жуки залишають сховища навесні, починається політ, який триває з березня до серпня. Найбільше дорослих особин дошкуляє садівникам у травні-червні. Це залежить від встановленої погоди.
Політ починається при настанні температури повітря 11-12°C за сонячної погоди. Похмура погода знижує його інтенсивність. Під час дощів і при настанні прохолоди шкідники зариваються в ґрунт.
Як безпечно й ефективно позбутися оленки волохатої в саду
Дослідження показали, що всі стадії розвитку шкідника проходять досить довго, і представники різних етапів зустрічаються у великій кількості. Це дає можливість застосування мікробіологічних грибних інсектицидів, наприклад, «Ентоциду» з ентомопатогенною дією Боверину та Метаризину в його складі.
Діюча речовина засобів - факультативні паразити, які сприяють істотному скороченню популяцій оленки волохатої.
Результати досліджень доводять, що біологічні препарати спричиняють загибель особин майже всіх стадій розвитку комахи. Контакт препаратів із жуком упродовж пів року й більше спричинив загибель від 74,8 до 83,6% популяції.
Масове зараження ентомофагами відбувається завдяки й погодним умовам - невисоким температурам і підвищеній вологості. Різкі зміни цих параметрів порушують фізіологію комах, послаблюючи стійкість до несприятливих чинників довкілля, у тому числі до атак ентомофагів.
Оскільки за рік утворюється лише одне доросле покоління оленки волохатої, то обробку проводять у період масової міграції жуків на зимівлю в ґрунт.
Використовують і механічні методи боротьби з квітоїдами:
- Збирання руками.
- Метод «душу».
- Годівнички-принади.
- Переорювання ґрунту восени.
Метод «душу» полягає в обприскуванні рослин чистою водою. Шкідники вкриті волосками, які намокають, при цьому жуки втрачають здатність літати. Їх струшують із гілок і збирають, або давлять.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями:
Назад
