Мікроелементи для рослин

Мікроелементи для рослин - що це і навіщо

Мікроелементи потрібні рослинам у дуже малих кількостях, але без них нормальний ріст і формування врожаю неможливі. Є 7 обов’язкових мікроелементів: бор, хлор, мідь, залізо, марганець, молібден і цинк. За дефіциту будь-якого з них рослина не завершить життєвий цикл або втратить врожайність і якість продукції.  

Основні мікроелементи та їхні функції для рослин 

Нижче - короткі точні відомості про ключові мікроелементи та їхню роль, засновані на навчальних і практичних агроматеріалах:

1. Залізо (Fe) - бере участь у фотосинтезі, диханні, утворенні хлорофілу, є кофактором багатьох ферментів. Без доступних форм заліза синтез хлорофілу блокується, навіть якщо залізо є в ґрунті, але в недоступній формі. 
2. Марганець (Mn) - компонент ферментів і фотосистеми II, залучений у процеси фотосинтезу, ріст коренів і обмін азоту. 
3. Цинк (Zn) - активатор і структурний компонент багатьох ферментів, бере участь у синтезі білків, регуляції росту, утворенні гормонів, важливий для формування насіння та стійкості до стресів. 
4. Мідь (Cu) - компонент ферментів, пов’язаних із фотосинтезом, диханням і формуванням клітинних стінок; бере участь у метаболізмі азоту та вуглеводів. 
5. Бор (B) - необхідний для формування клітинних стінок, транспорту й метаболізму цукрів, роботи меристем і репродуктивних органів. Важливий для структури тканин і успішного зав’язування плодів.
6. Молібден (Mo) - компонент ферментів, що беруть участь у відновленні нітратів до амонію та фіксації азоту в бобових, відіграє роль в обміні азоту. 
7. Хлор (Cl) — бере участь у фотолізі води у фотосистемі II та регулює осмотичний баланс клітин, що важливо для стійкості й життєздатності тканин. На практиці дефіцит хлору трапляється рідко: рослини майже завжди отримують його з ґрунтом, дощовою та поливною водою. Набагато важливіше уникати хлору для чутливих культур: виноград, полуниця, картопля, багато овочів і квітів. Тому обирають низькохлорні або безхлорні добрива, у яких калій представлений не хлоридом, а, наприклад, сульфатом. 

   ---

Для чого рослинам потрібні мікроелементи? Практичний сенс 

Оптимальний рівень мікроелементів підвищує ефективність використання основних елементів, покращує розвиток кореневої системи, структуру тканин, якість квітів, плодів, зерна та інших продуктів.

Навіть якщо зовнішні симптоми дефіциту відсутні, його легкий, але постійний брак знижує врожайність і якість продукції. Своєчасна профілактика дає стабільний результат, який не зводиться до поодиноких заходів після появи візуальних проблем. 

Як забезпечити рослини мікроелементами

Відповідальна схема починається з діагностики, а не з очікування явних симптомів. Агрокерівництва радять поєднувати аналіз ґрунту та листковий аналіз, тому що одні тести показують кількість елемента, а інші - його доступність для рослини. Такий підхід дає змогу виявити проблеми до того, як візуальні ознаки стануть помітні й шкода вже буде незворотною. 

Після діагностики обирають або окремі мікроелементи, або комплексні суміші. Причому форму й спосіб внесення підбирають під умови: тип ґрунту, pH, рівень вологості, систему поливу або фертигацію, культуру.

У практиках американських і європейських агроуніверситетів часто застосовують хелатні форми для листкових підживлень і систем зі змінним pH, адже вони стабільніші та краще засвоюються.  

Як поповнити нестачу мікроелементів? 

Для довгострокового ефекту застосовують мікродобрива для ґрунту: борні, цинкові, марганцеві, мідні, молібденові - у рекомендованих дозах і формах.

Наприклад, препарат Феррилен для усунення дефіциту заліза.

Для швидкого зняття дефіциту - листкові підживлення хелатними або добре розчинними формами, особливо актуальні на лужних і перезволожених ґрунтах.

Добре себе зарекомендували комплекси від ТМ Валагро - Брексил Мульти, Брексил Комбі та інші.

В інтенсивних системах додають полив і обробку насіння мікроелементами. Водночас важливо під час внесення спиратися на дані аналізу ґрунту та вмісту в рослині, щоб не перевищувати потрібні дози.

Варіанти внесення мікроелементів

Основні способи, рекомендовані в професійній агрономії, відрізняються швидкістю дії та залежністю від ґрунтових умов.

• Ґрунтове внесення. Сульфати, оксиди та інші форми мікроелементів вносять під основний обробіток або локально в зону коренів. Дає триваліший ефект, але чутливе до pH, структури й вологості ґрунту.
• Листкові підживлення. Швидкий спосіб усунення дефіциту. Використовують хелатні форми заліза, цинку, марганцю, борні розчини.
• Протруювання насіння та обробка посівного матеріалу. Особливо актуально там, де ґрунт бідний, а ґрунтові складнощі заважають старту: цинк, марганець та інші підтримують розвиток молодих рослин.
• Фертигація та краплинне зрошення. Дають змогу вносити мікроелементи малими дозами протягом сезону - зручно для садів, ягідників і теплиць з інтенсивним доглядом. 

Види мікродобрив та їхній вибір 

Мікродобрива - препарати, що містять один або кілька мікроелементів у формі, зручній для рослин. На ринку доступні:

• хелатні комплекси - стійкі форми для листкових і ґрунтових підживлень;
• солі неорганічних кислот - сульфати, нітрати, борна кислота тощо, частіше для ґрунтових внесень;
• органо-мінеральні форми - мікроелементи в зв’язці з гуміновими або органічними речовинами.

Вибір залежить від культури, аналізу ґрунту, системи поливу та кліматичних умов. Наприклад, за високого pH або бідних ґрунтів хелатні форми й листкові обробки дають швидший і передбачуваніший результат, ніж лише ґрунтове внесення у формі сульфатів.

Також враховують, що надлишок мікроелементів шкідливий: завищений вміст може спричинити пригнічення росту або токсичність.